Анатолій Дімаров на Коні і під Конем Короткий Зміст

ЧАСТИНА ПЕРША

Через місточок

Оповідач згадує казку про чарівний місточок над прірвою, по якому людина щодня переходить, щоб здобути все необхідне для життя. Але з часом місток стає дедалі вужчим, а ноша важчою, і одного разу він може не витримати. Ця історія — символ крихкості життя, швидкоплинності часу і спогадів. Той місток, ніби тонка нитка, з’єднує прожите минуле і все, що ще не пізнане.

Герой порівнює своє життя з цим містком, де кожен день нагадує про те, як близько ми від невідомої прірви. Він вирішує поділитися своїми спогадами, поки місточок його пам’яті ще існує, хоча стає все тоншим і менш стійким. Герой відчуває, що настав час подивитися на прожите життя і осмислити його, поки є сили перейти цей місток спогадів.

Біля вікна

Зимою маленький Толик і його брат Сергійко залишаються вдома, поки їхня мама працює вчителькою в сільській школі. Їхня хата — проста й холодна взимку, має одне маленьке віконце, яке обростає товстою крижаною кіркою. Толик і Сергійко бавляться біля вікна: вони хукають на шибки, дихають на скло, поки на ньому не з’явиться маленьке прозоре кружальце, через яке можна виглядати на морозну вулицю. Це їхній маленький зв’язок із зовнішнім світом, засипаним снігом і запорошеним білими тінями.

Коли за вікном темніє, у хлопчиків прокидається страх перед тінями, які з’являються в кутах кімнати. Толик уявляє, що за його спиною ховається якась темна постать, і стає трохи моторошно. Але він набирається сміливості, бо повинен захищати свого меншого брата Сергійка. Озброївшись дерев’яним мечем, Толик відважно відганяє уявних монстрів, доводячи собі, що може бути хоробрим.

Сторожиха

Коли мама захворіла і змушена поїхати до міста, за дітьми починає доглядати сторожиха зі школи. Спершу вона здається їм суворою і навіть страшною. Товстелеза і похмура тітка, сторожиха має звичку карати бешкетників мокрою ганчіркою, і діти бояться її присутності. Вона грізно дивиться на хлопців, критикує їхню «тілігенцію», звинувачуючи у несерйозності та безладді.

Але поступово хлопці відкривають її іншу сторону. Сторожиха починає приносити їм їжу, ділиться пиріжками і молоком, турбується про них, як може. Під маскою суворості вона виявляється турботливою людиною, яка просто не звикла показувати ніжність. Хлопці починають бачити в ній добру душу, що ховається за суворим виглядом, і їхні страхи розвіюються.

Двадцять копійок

Одного разу Толик отримує доручення від вчительки Галини Петрівни — вкинути листа до поштової скриньки. За це вона обіцяє йому двадцять копійок, що для нього величезна винагорода. Він уявляє, як купить собі фарби чи цукерки, і кожен день мріє про ці дрібнички. З цього моменту кожен день Толик відвідує крамницю, довго розглядаючи речі, які можна купити за двадцять копійок.

Толик рахує дні до зарплати Галини Петрівни, відмічаючи їх паличками на папірці. Кожна відмітка наближає його до заповітного дня, і нетерпіння зростає. Але коли настає день отримання винагороди, Галина Петрівна забуває про свою обіцянку. Толик болісно сприймає це, відчуваючи гіркоту обману, але не наважується нагадати вчительці про гроші.

Ванько

Ванько, друг Толика, — це хлопець із фантазією, який завжди має захопливі історії. Якось вони зустрічаються на ставку, де Ванько «ловить рибу» на звичайний пруток з ниткою, вдаючи, що насправді ловить велику здобич. Він запевняє Толика, що напередодні впіймав велику рибину, яка аж зубами чіплялася за гачок.

Ванько — хлопець із вигадками, і він часто розповідає про свою «добру» маму, яка готує для нього смачні пироги та доглядає за ним. Толик слухає його з захопленням, хоч і здогадується, що це не зовсім правда. У Ванькових розповідях втілюються його мрії про любов і сімейний затишок, яких, можливо, не вистачає в його житті.

Пастка

Толик любить гратися на городі, де висока кукурудза та соняшники створюють для нього особливий, затишний світ. Він уявляє себе мисливцем у джунглях, який полює на диких звірів. Одного разу Толик вирішує просунути голову крізь тин, щоб краще роздивитися свою «здобич», але раптом застрягає.

Толик починає кричати, намагаючись вибратися, але марно. Його крики чує старий дід, який поспішає йому на допомогу. Дід сердиться на хлопця за його необережність і навіть легенько стусанить палицею. Толик, трохи наляканий, але задоволений своїм маленьким пригодницьким досвідом, повертається додому з новими враженнями про власну сміливість і ризик.

Земляні млинці

Голодна весна приносить дітям нові ігри — вони «готують» уявні страви з землі та камінців. У своєму світі фантазій діти перетворюють звичайну землю на «млинці», а камінці — на «вареники», влаштовуючи уявні бенкети. Толик і його друзі відвідують один одного в «гостях», пригостивши одне одного цими стравами, які для них здаються цілком справжніми.

Одного разу до їхньої гри приєднується дівчинка Ганнуся, яка серйозно підходить до гри і починає готувати свій уявний «обід». У процесі вона настільки захоплюється, що навіть пробує зліплені «страви», і, відчувши справжній смак землі, не витримує і починає плакати. Це нагадує дітям про реальну нестачу їжі та стає сумним уроком для всіх учасників.

Син учительки

Одного разу Толик вирушає на ковзанку, взутий у старі мамині черевики, з одним дерев’яним ковзаном. На ковзанці він зустрічає хлопців із заможніших сімей, які приїхали на справжніх ковзанах і в теплих пальтах. Толик, замерзлий, дивиться на їхні пироги, і коли нарешті наважується попросити шматочок, хлопці починають насміхатися над ним через його простий одяг та походження, називаючи «сином учительки».

Толик мовчки зносить образу, стримуючи сльози, і від’їжджає подалі від хлопців. Він усвідомлює, що слова «син учительки» стали не лише соціальним ярликом, а й постійним нагадуванням про нерівність та те, як це впливає на його відчуття власної гідності.

Карнавка

У сільській крамниці з’являються іграшкові пугачі, які стають справжньою мрією для всіх хлопців. Крамар жартує, кажучи, що не всім вистачить, і Ванько пропонує хитрий план: хлопці створюють скарбничку, яку називають карнавкою, куди вони складають копійки в надії назбирати на пугача. Толик із захопленням вигадує для карнавки спеціальний глечик, який ховає під припічок, щодня мріючи, що монет стане більше.

Одного разу Толик знаходить загублені мамині три карбованці і спокушається покласти їх у карнавку. Але згодом дізнається, що ці гроші мали піти на ліки для мами. Він, долаючи власну жадібність, повертає гроші на місце, а потім розбиває карнавку, розуміючи, що пугач вже не має для нього такого значення, як раніше.

По дріжджі

Одного разу мама відправляє Толика до крамниці за дріжджами, нагадавши йому принести здачу. Дорогою він зустрічає друзів, які вмовляють його піти на ставок. Толик захоплюється ідеєю, і вони влаштовують захопливу гру, уявляючи себе героями, поки Толик не згадує про доручення мами.

Він швидко біжить до крамниці, але забуває, що має купити. У кінці Толик вирішує, що «драже» звучить знайомо, і купує солодощі, чим пізніше викликає гнів мами. Він отримує добрячий прочухан за свій вчинок, зрозумівши, що навіть маленькі доручення потребують відповідальності.

Новий костюм

Толик і його брат живуть дуже скромно, і їхній одяг помітно зношений. Мама обіцяє купити Толику новий костюм, але постійно відкладає це через брак грошей. Під час весняних ігор Толикові штани зовсім рвуться, що стає останньою краплею для мами. Вона знаходить кошти, щоб нарешті купити йому новий костюм.

Для Толика новий костюм означає не лише одяг, а й гордість перед однолітками. Він почувається впевненішим і гіднішим серед своїх друзів. Це маленька, але дуже важлива перемога для хлопця, який відчуває турботу і любов матері навіть у таких скромних проявах.

Атос, Портос, Араміс і Ракета

Одного дня Толик і його друзі захоплюються пригодницькими романами про мушкетерів і вирішують влаштувати власну пригоду, кидаючи цеглу у вікна школи, уявляючи себе відважними героями, що борються з ворогами. Вони впевнені, що їхній вчинок героїчний, але наступного ранку до школи приходить скляр замінити розбиті шибки.

Діти з подивом бачать, як він починає плакати, розуміючи, що завданий ними збиток приніс справжній біль. Цей момент змушує їх переосмислити свої дії, і вони починають усвідомлювати, що кожна пригода має наслідки, які можуть бути болючими для інших.

Котилася торба

Діти захоплюються грою в жмурки у будинку Соньки, де весело й гамірно. Вони ховаються в різних куточках, сміються та витворяють бешкети, створюючи власний світ фантазій. Соньчина мама часто сварить їх за шум та розбиті горщики, але це не зупиняє дітей у їхніх веселих розвагах.

Гра для них — це не просто забава, а спосіб утілити свої мрії та забути про реальність. Вони сприймають усі предмети навколо як частину свого чарівного всесвіту, де кожен об’єкт може стати чимось важливим і значущим у їхній уяві.

Потяг і літак

Під час однієї з ігор Толик і Ванько уявляють себе героями, що борються з ворогами, які атакують їх з неба. В їхній уяві літак кружляє над ними, а вони біжать полем, шукаючи захист від «вогню». Це пригода, в якій хлопці відчувають себе відважними, борючись із небезпекою.

Вони з усіх сил тікають, а потім, задихаючись, сміються, радіючи, що перемогли уявного ворога. Ця гра зміцнює їхню дружбу та вчить підтримувати одне одного у важкі моменти, навіть якщо це лише гра.

Помста

Толик і Ванько вирішують помститися сусідові Матвієві, який часто їх ображає. Вони викопують яму біля дороги, куди, на їхню думку, той має потрапити. Вони радіють від передчуття, як виглядатиме Матвій, коли опиниться в пастці, і нетерпляче чекають його появи.

Коли Матвій таки потрапляє в яму, хлопці відчувають не радість, а дивне почуття вини. Це стає для них важливим уроком: вони розуміють, що помста не завжди приносить задоволення, а іноді навіть завдає більше болю тим, хто її здійснює.

ЧАСТИНА ДРУГА

Перший раз у восьмий клас

Толик з нетерпінням і хвилюванням вступає до восьмого класу. Йому хочеться відчути себе дорослим, а також змінити своє ставлення до навчання і друзів. З новими викликами приходять і нові переживання: школа вже не здається такою безтурботною, як раніше. Зараз у його житті з’являються інші пріоритети, як-от симпатія до дівчат і бажання бути визнаним у колективі.

Толик із друзями починає відчувати розрив між дитинством і дорослим життям. Їхні колишні дитячі забавки замінюються більш серйозними розмовами про майбутнє, відповідальність та наслідки вчинків. Цей рік стає важливим кроком у їхньому дорослішанні.

Шкільний конфлікт

Під час навчання Толик стикається з проявами несправедливості з боку вчителів. Він помічає, що до дітей із заможних сімей ставляться з більшим поблажанням, тоді як до простих дітей — суворіше. Це викликає у нього обурення і бажання боротися за правду. Ситуація стає для нього особистим конфліктом із системою, яка розрізняє учнів за їхнім соціальним статусом.

Толик бачить, як до його товариша, який випадково розбив шибку, ставляться жорсткіше, ніж до хлопчика з багатої родини, якому пробачили серйознішу провину. Це змушує Толика розчаруватися у вчителях, які завжди наголошували на справедливості, але на практиці її не дотримуються.

Сміливець і боягуз

Толик вчиться розуміти, що сміливість і боягузтво не завжди такі, якими вони здаються з першого погляду. Він бачить, що не всі сміливці виглядають героїчно, а часто навпаки — слабкі й тихі люди мають величезну внутрішню силу. Він починає уважніше спостерігати за однокласниками і усвідомлює, що справжня сміливість може проявитися у звичайних, буденних ситуаціях.

Ці спостереження змушують Толика переоцінити свої погляди на те, що значить бути мужнім. Його захоплення героями книг поступово зливається з розумінням, що справжні герої поруч, і часто вони не потребують визнання, діючи у своїй скромності.

Несправедливість у школі

Толик дізнається, що один із дітей заможної родини списав завдання у товариша, але вчителька, дізнавшись про це, вдає, ніби нічого не сталося. Хлопця обурює така подвійна мораль, адже їх постійно вчать бути чесними і справедливими. Цей випадок ще більше розпалює його сумніви в тому, що вчителі справді дотримуються власних слів.

Толик починає замислюватися над тим, чому деякі люди мають привілеї, а інші, навіть коли намагаються зробити все правильно, все одно стикаються з обмеженнями. Це перше серйозне розчарування у його житті, яке вплине на його ставлення до світу дорослих.

Конспірація

Разом із друзями Толик вирішує організувати «конспіративну операцію» — вони хочуть випробувати чесність учителів і побачити, як далеко зайдуть їхні упередження. Хлопці вигадують невеликі витівки, щоб перевірити реакцію вчителів. Спершу ця гра здається веселою, але поступово перетворюється на урок, у якому Толик глибше розуміє, як працює система освіти і які проблеми зберігаються навіть у тих, кого вважають моральним авторитетом.

Їхні «дослідження» показують, що люди часто діють, виходячи зі своїх особистих упереджень і прихованих мотивів. Ця гра з часом стає для хлопців інструментом для аналізу й розуміння навколишнього світу.

Яблука в саду

Якось Толик із друзями вирішують поцупити кілька яблук із саду місцевого багатія. Спершу вони захоплені ідеєю і уявляють, як потайки пробираються у сад, наче герої. Коли їх ледь не застають на гарячому, вони змушені тікати, захлинаючись від сміху і страху водночас. Однак Толик відчуває внутрішній конфлікт, адже він порушив власні принципи.

Це пригода нагадує йому, що не варто йти на компроміс із власною совістю навіть заради простих радощів. Він починає замислюватися, чи виправдовують такі маленькі вчинки зрадження своїх переконань і чи варто взагалі поступатися моральними засадами.

Бібліотека та Михайло Семенович

Толик знайомиться з бібліотекарем Михайлом Семеновичем, який стає для нього справжнім наставником. Михайло Семенович не тільки дає йому книжки, а й учить критично мислити і ставити питання про все, що відбувається навколо. Цей літературний світ стає для Толика відкриттям, яке змінює його уявлення про життя і формує майбутній світогляд.

Михайло Семенович допомагає йому зрозуміти важливість незалежного мислення, і Толик починає шукати відповіді на складні питання у книжках. Його цікавлять не лише герої пригодницьких романів, а й філософські та моральні дилеми, які він тепер прагне зрозуміти.

Карнавка та гроші

Толик продовжує накопичувати дрібні гроші в своїй карнавці, сподіваючись колись купити щось справді важливе. Але коли він дізнається, що його сім’я у фінансових труднощах, його погляди змінюються. Він більше не бачить у карнавці скарбничку для своїх забаганок, а готовий пожертвувати її заради допомоги мамі.

Ця подія стає важливим кроком до його дорослішання: Толик усвідомлює, що матеріальні цінності — це не головне, і що справжнє задоволення приходить від того, коли він може допомогти близьким. Цей урок залишає в ньому глибокий слід і спонукає ставитися до грошей та благородства з повагою.

Пригоди на залізниці

Толик і його друзі мріють про подорожі та вирішують провести день біля залізниці, спостерігаючи за потягами. Вони уявляють себе мандрівниками, що вирушають у далекі краї, мріючи колись сісти у потяг і досліджувати світ. Дорога здається їм символом свободи і можливостей, і хлопці втрачаються у своїх фантазіях.

Коли вони зустрічають працівників залізниці, які сварять їх за те, що ті граються на небезпечній території, діти починають розуміти, що за мріями про свободу ховається відповідальність. Ця пригода показує їм, що безпека має значення, і що їхні мрії можуть бути здійсненими, але лише тоді, коли вони готові подбати про себе.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

На коні й під конем

Дорослішаючи, Толик починає розуміти, що життя схоже на гойдалку, де успіх і поразка чергуються. Він бачить, що бути «на коні» — це не тривалий стан, а коротка мить, яку слід цінувати. Коли ж він потрапляє «під коня», йому стає ясно, що справжня сила не в тому, щоб завжди бути на вершині, а в умінні підніматися після падіння.

Цей досвід формує в ньому стійкість і усвідомлення, що життя, попри всі труднощі, дає можливість знову піднятися. Для Толика це урок мужності, який підкаже йому шлях у дорослому житті.

Ми вступаємо у восьмий

Толик із друзями переходить до восьмого класу, і дитячі забавки поступово змінюються на серйозніші прагнення та мрії. Вони усвідомлюють, що дитинство відходить у минуле, і починають замислюватися над тим, що чекає попереду. Толик відчуває відповідальність за свої дії і рішення, що визначатимуть його подальше життя.

Цей період стає для нього перехідним етапом, коли він починає ставити перед собою більші цілі та шукає нові смисли, які мають вести його вперед.

Вчителі та їх вплив

Толик починає замислюватися над тим, який вплив учителі мають на його характер і сприйняття світу. Він бачить, що не всі вчителі ідеальні і що деякі з них самі припускаються помилок. Це розчаровує його, адже він завжди вважав їх прикладом чесності й мудрості.

Цей досвід змушує Толика замислитися над тим, як важливо формувати власну думку і не залежати від авторитетів. Він починає бачити, що навіть дорослі мають свої недоліки, і це відкриття стає першим кроком до усвідомлення, що він має сам відповідати за свої дії та рішення.

Дорослішання

Толик стикається з першими серйозними проблемами, які пов’язані з соціальною нерівністю, моральними виборами та його особистістю. Він бачить, як складно залишатися чесним і справедливим, коли навколо панує обман і подвійна мораль. Толик починає розуміти, що справжня чесність і вірність власним переконанням можуть вимагати жертв і зусиль.

У цих складних умовах хлопець формує власний кодекс честі, керуючись власними принципами і переконаннями. Він розуміє, що світ дорослих — непростий і неоднозначний, і вирішує, що хоче йти своїм шляхом, не копіюючи поведінку інших.

Захоплення книжками

Завдяки бібліотекарю Михайлу Семеновичу Толик відкриває для себе світ літератури, яка стає для нього не тільки джерелом знань, а й натхненням. Читання допомагає йому знаходити відповіді на складні питання, розвивати уяву і розширювати світогляд. Він більше не обмежується пригодницькими романами, а починає цікавитися філософськими й моральними темами, які допомагають йому краще зрозуміти себе.

Книжки стають його друзями та вчителями, відкриваючи йому нові горизонти і показуючи, що світ набагато глибший, ніж здавалося раніше. Толик вирішує, що ніколи не перестане читати і пізнавати нове, адже кожна книжка — це крок до розуміння свого місця у світі.

Підсумок

Таким чином, роман «На коні й під конем» показує шлях дорослішання маленького хлопця, який через щоденні труднощі, пригоди і життєві уроки вчиться справжній сміливості, відповідальності та моральній стійкості. Книга Анатолія Дімарова дає глибоке уявлення про те, як навіть найменші події можуть впливати на формування особистості, і підкреслює важливість чесності, дружби та внутрішньої сили в умовах життя, яке сповнене викликів.